14 вересня 2026 року директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко під час спільного брифінгу в Києві заявили, що вони та їхні родичі не отримували підозр від генерального прокурора Руслана Кравченка. Кривонос назвав оприлюднену заяву Кравченка «незрозумілим інформаційним жанром Telegram-підозри» і додав, що не бачив паперового документа повідомлення про підозру. Клименко наголосив, що члени його сім’ї також не отримували підозр, попри поширену інформацію про повідомлення підозри близькій до нього особі.
Реакція на операцію «Карфаген»
Клименко назвав звинувачення з боку Кравченка реакцією на операцію НАБУ та САП «Карфаген», під час якої на «кришуванні» колцентрів викрили посадовця Офісу генпрокурора. Кривонос підтвердив цю оцінку. У НАБУ додали, що заява Кравченка має «публічний, а не процесуальний характер», і розцінюють її як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
Хронологія навколо Кравченка
14 вересня 2026 року президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, а на 15 вересня у Верховній Раді заплановано голосування про його звільнення. Кравченко повідомив, що виїхав за кордон для інформування міжнародних партнерів; за даними джерел, він самостійно оформив відрядження до Парижа для участі в слуханні парламентської мережі ПАРЄ. Речниця ПАРЄ Наталі Барджелліні повідомила журналістам, що ані Кравченко, ані представники його відомства участі в засіданні не братимуть.
Зміст заявлених підозр
14 вересня Кравченко повідомив, що підписав підозру Кривоносу, звинувативши його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні. За словами Кравченка, інша підозра стосується близької до Клименка особи у впливі на суддів ВАКС, пропозиції неправомірної вигоди та сприянні ухиленню від мобілізації. Конкретний процесуальний статус цих підозр у факт-паку не підтверджений документально.
Залишити відповідь