Населення Львівської області: чисельність, густота та міграція

Населення Львівської області у цифрах, які варто знати

Населення Львівської області станом на початок 2024 року оцінюють у 2,48 мільйона осіб. Це друга за чисельністю область України після Київської, і тут є нюанс: за останнє десятиліття кількість мешканців скоротилася приблизно на 7-8 відсотків, а у сільській місцевості падіння помітніше, ніж у містах. Спочатку може здатися, що цифри просто “повільно тануть”, але реальна картина складніша: частково це від’їзд за кордон, частково – природне скорочення, частково – внутрішнє переміщення. Далі розберемо кожен із цих факторів, подивимось на густоту по районах, на національний склад і на те, як міграційні хвилі останніх років змінили демографічну мапу регіону.

Загальна чисельність і динаміка останніх років

За даними Державної служби статистики, на 1 січня 2022 року у Львівській області проживало близько 2,49 мільйона осіб. До повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року область прийняла значну кількість внутрішньо переміщених осіб з Харківщини, Донеччини, Луганщини та Миколаївщини. За оцінками обласної військової адміністрації, у перші місяці 2022 року на обліку перебувало понад 350 тисяч переселенців, частина з яких згодом повернулася додому або виїхала за кордон.

Після 24 лютого 2022 року чисельність населення Львівської області у статистичних даних формально навіть зросла – саме за рахунок внутрішньо переміщених осіб. Але це зростання не відображає реальної демографічної стійкості, бо значна частина ВПО – орендарі, які не планують залишатися назавжди. Демографи Володимир та Ірина Кравчуки у своїх публікаціях у журналі “Демографія та соціальна економіка” наголошують, що “приріст за рахунок переселенців маскує глибше скорочення, яке тривало б і без війни”.

Для наочності – основні показники у таблиці.

Густота населення по районах і громадах

Середня густота населення Львівської області – близько 115 осіб на квадратний кілометр, що вище загальноукраїнського показника (~70 осіб/км²). Але всередині регіону розподіл нерівномірний. Найгустіше заселена смуга вздовж залізниці Львів – Стрий – Дрогобич, а також Пустомитівщина, де густота сягає 200-300 осіб/км². Натомість північ і схід області – Старосамбірщина, частина Сокальщини – мають густоту нижче 60 осіб/км².

Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року область поділена на 7 районів: Львівський, Дрогобицький, Золочівський, Самбірський, Стрийський, Червоноградський та Яворівський. Найбільший за населенням – Львівський район, де мешкає понад 1,1 мільйона осіб (разом із самим Львовом). Найменший – Золочівський, близько 160 тисяч.

• Львів як місто – близько 720 тис. мешканців (за оцінкою міськради на 2024 р.).
• Дрогобич – близько 75 тис., Стрий – близько 60 тис., Червоноград – близько 67 тис.
• Найбільші сільські громади – це ті, що прилягають до Львова: Солонківська, Мурованська, Оброшинська, де населення стабільно зростає завдяки близькості до обласного центру.

Внутрішня міграція: хто куди переїжджає

Міграційні процеси всередині Львівської області давно мають чіткий вектор: з периферії – у Львів та передмістя, з сіл – у селища міського типу, з монофункціональних шахтарських міст – у Львів або за кордон. Червоноград і Соснівка, де економіка трималася на вугільній галузі, за останні десять років втратили приблизно 10-12 відсотків населення. Причина – скорочення видобутку і відсутність альтернативних робочих місць.

Передмістя Львова, навпаки, демонструють стабільне зростання. За даними Львівської ОДА, у 2018-2023 роках приріст населення у Солонківській громаді становив близько 14%, у Оброшинській – близько 11%. Це наслідок кількох факторів: дешевша земля під забудову, нижча вартість житла, ніж у Львові, добра транспортна доступність (електрички, маршрутки), розвиток індустріальних парків у Рясному та Малехіві, де створено кілька тисяч нових робочих місць.

Своєю чергою, переміщення всередині України, спричинені війною, додали ще один шар: частина ВПО осіла у Львові та Стрию, частина переїхала в невеликі громади, де є робота в аграрному секторі. За даними Міжнародної організації з міграції (IOM), станом на кінець 2023 року у Львівській області залишалося близько 220 тисяч зареєстрованих ВПО, тобто менше, ніж у пікові місяці 2022-го.

Міграція за кордон і її вплив на демографію

Львівська область – один із лідерів за обсягом трудової міграції до Польщі. За різними оцінками, від 150 до 250 тисяч мешканців області постійно або тимчасово працюють за кордоном, переважно у містах Люблін, Краків, Вроцлав, Варшава. Частина з них зберегла реєстрацію в Україні, частина – оформила тимчасовий або постійний захист у Польщі, і в українській статистиці вони можуть обліковуватися і як мешканці, і як вибулі.

У 2022-2023 роках міграційний відтік за кордон сповільнився порівняно з 2020-2021 роками, але не припинився. За даними Державної міграційної служби, у 2023 році з області вибуло на постійне місце проживання за кордон близько 4 800 осіб, а повернулося – близько 2 100. Сальдо від’ємне, і воно додається до природного скорочення.

Структура населення: вік, національний склад, мова

Вікова піраміда Львівської області має виражений дефіцит молоді: частка осіб молодше 15 років – близько 16%, осіб 65+ – близько 17%. Це типова картина для регіонів з тривалим відтоком молоді у великі міста та за кордон. Середній вік мешканця області – близько 41 року.

Національний склад за даними перепису 2001 року (останнього повного перепису) був таким: українці – 94,8%, росіяни – 3,6%, поляки – 0,7%, інші національності – 0,9%. Після 2001 року окремих переписів не проводили, а отже поточні оцінки базуються на непрямих даних. Спільнота поляків у Львівській області традиційно зосереджена у Львові, Жовкві та Раві-Руській, і за останні роки, за оцінками Спілки поляків Львова, їхня кількість у регіоні тримається приблизно на тому ж рівні, хоча частина сімей переїхала до Польщі.

Мовна ситуація у повсякденному житті – переважно українськомовна, особливо серед молоді та у сфері послуг. У Львові українська домінує у публічному просторі, освіті, медіа. Російська залишається мовою спілкування для частини старшого покоління, але її частка у публічному вжитку стійко знижується.

Природний рух: народжуваність і смертність

У 2023 році у Львівській області народилося близько 21 600 дітей, померло – близько 35 800 осіб. Природне скорочення становило близько 14 200 осіб, або мінус 9,4 на 1000 мешканців – один із найгірших показників серед західноукраїнських областей. Для порівняння, у сусідній Івано-Франківській області природне скорочення у 2023 році становило близько 6,8 на 1000, у Закарпатській – 5,1.

Народжуваність тримається переважно за рахунок сільських громад і передмість, де нижча вартість житла і більші родинні мережі. У самому Львові коефіцієнт народжуваності нижчий, ніж у середньому по області, що частково пояснюється структурою населення – більше молоді, яка або відкладає народження дитини, або взагалі виїжджає.

Смертність у 2022-2023 роках зросла порівняно з 2021 роком. Причини – пандемійні наслідки, відстрочені звернення по медичну допомогу, психологічний тиск від війни, а також старіння населення. Демографи очікують, що у 2024-2025 роках смертність може дещо знизитися, але не повернеться до довоєнних показників найближчим часом.

Порівняння з іншими областями України

Для контексту – як Львівська область виглядає на тлі сусідніх і найбільших регіонів. Дані Держстату на 2023 рік, чисельність у мільйонах осіб.

Як видно, Львівська область за густотою поступається лише Донецькій (до війни) і Київській, але має гірші демографічні показники, ніж сусідні західноукраїнські регіони. Головна причина – більша частка міського населення і тривала історія трудової міграції за кордон.

Хто виїжджає з Львівщини і хто залишається

Соціологи Львівського національного університету імені Івана Франка у дослідженні 2023 року виділили три основні міграційні профілі мешканців області.

• “Транскордонні” – переважно молоді жінки та чоловіки 25-40 років, які працюють у Польщі за різними формами зайнятості. Часто залишають у Львівській області сім’ю і повертаються раз на кілька тижнів. Типова стратегія – заробити на житло або освіту дітей.
• “Внутрішньо переміщені з тривалою перспективою” – родини, які приїхали з Донбасу, Харкова, Миколаєва у 2022 році і не планують повертатися найближчим часом. Вони інтегруються у місцеву економіку, віддають дітей у львівські школи, оформлюють відстрочки від мобілізації.
• “Локально стійкі” – мешканці невеликих громад, які тримаються за землю і не збираються переїжджати. Часто це старші люди або родини з малим бізнесом у сільському господарстві. Їхній вибір – свідоме осідання.

Ці профілі допомагають пояснити, чому статистика “населення Львівської області” така суперечлива: формальна чисельність може триматися, а реальна демографічна база підточується.

Прогноз до 2030 року: сценарії

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України у 2023 році оприлюднив три сценарії для Львівської області на період до 2030 року. Усі три передбачають скорочення населення, але з різною швидкістю.

• Оптимістичний сценарій: повернення значної частини ВПО додому, зниження міграційного відтоку за кордон, помірне скорочення до 2,32 млн осіб.
• Базовий сценарій: збереження існуючих тенденцій, скорочення до 2,18 млн осіб.
• Песимістичний сценарій: тривалий воєнний стан, посилення відтоку за кордон, скорочення до 2,02 млн осіб.

Жоден із сценаріїв не передбачає відновлення довоєнної чисельності. Головне питання – чи зможе область утримати хоча б 2 мільйони мешканців до кінця десятиліття, чи падіння буде глибшим.

Що визначає демографічну стійкість Львівщини

Якщо відверто, то демографічна стійкість Львівської області тримається на трьох речах, які легко переоцінити.

• Близькість до кордону з ЄС. Це і ризик відтоку, і джерело доходів від заробітчан, і потенціал для розвитку прикордонної інфраструктури. Поки баланс позитивний, область у виграші. Якщо ринок праці в Польщі охолоне – відтік прискориться.
• Освітній потенціал Львова. ЛНУ ім. Івана Франка, “Львівська політехніка”, Український католицький університет, кілька приватних вишів утримують у місті значну кількість молоді 18-25 років, яка інакше поїхала б до Києва чи за кордон.
• Сільські громади зі стійкою аграрною економікою. Там, де працюють місцеві фермери, кооперативи і невеликі переробні підприємства, населення тримається краще. Приклади – Стрийщина, частина Жидачівщини.

Ці три фактори не гарантують зростання, але пояснюють, чому область поки що тримається краще за східні та південні регіони, де ситуація значно гірша.

Населення Львівської області: короткі відповіді на поширені питання

Скільки людей мешкає у Львівській області станом на 2026 рік?

За оцінкою Державної служби статистики, на початок 2024 року у Львівській області проживає близько 2,48 мільйона осіб. Це друга за чисельністю область в Україні після Київської. Цифра включає як постійних мешканців, так і внутрішньо переміщених осіб, які зареєструвалися в області після початку повномасштабного вторгнення.

Яка густота населення у Львівській області?

Середня густота – близько 115 осіб на квадратний кілометр. Це вище за середньоукраїнський показник у 70 осіб/км². Найгустіше заселені передмістя Львова (понад 300 осіб/км²), найменш густо – північні та східні райони, зокрема Старосамбірщина, де густота падає нижче 60 осіб/км².

Яке найбільше місто Львівської області за населенням?

Безумовний лідер – Львів із приблизно 720 тисячами мешканців за оцінкою міськради. Далі йдуть Червоноград (близько 67 тис.), Дрогобич (близько 75 тис.) та Стрий (близько 60 тис.). Червоноград, на відміну від інших, втрачає населення через скорочення вугільної галузі.

Чи зростає населення Львівської області чи скорочується?

Формально у 2022-2023 роках чисельність навіть трохи зросла за рахунок внутрішньо переміщених осіб. Але якщо враховувати природне скорочення (мінус 9,4 на 1000 осіб у 2023 році) і міграційний відтік за кордон, то демографічна база скорочується. Демографи прогнозують, що до 2030 року область матиме від 2,02 до 2,32 мільйона мешканців залежно від сценарію.

Скільки внутрішньо переміщених осіб зараз у Львівській області?

На піку у 2022 році на обліку було близько 350 тисяч ВПО, станом на кінець 2023 року – близько 220 тисяч зареєстрованих осіб. Частина повернулася додому після деокупації частини територій, частина виїхала за кордон. Реальна кількість переселенців, які фізично перебувають в області, може дещо відрізнятися від облікових даних.

Скільки людей з Львівщини працює за кордоном?

За різними оцінками, від 150 до 250 тисяч мешканців області постійно або тимчасово працюють за кордоном, переважно у Польщі. Точної статистики немає, бо частина людей зберігає українську реєстрацію і формально обліковується як мешканці Львівської області.

Який національний склад населення Львівської області?

За переписом 2001 року українці становили 94,8%, росіяни – 3,6%, поляки – 0,7%, інші національності – 0,9%. Повного перепису після 2001 року не проводили, поточні оцінки базуються на непропорційних даних. Польська громада традиційно зосереджена у Львові, Жовкві та Раві-Руській.

Яка середня тривалість життя у Львівській області?

За даними Держстату за 2022 рік, середня очікувана тривалість життя при народженні у Львівській області – близько 71,5 року (жінки – близько 76, чоловіки – близько 67). Це трохи нижче за показники сусідньої Польщі, де середня тривалість життя сягає 76 років, і вище за середньоукраїнський показник, який у 2022 році впав через військові втрати.

Чи планує область стимулювати повернення заробітчан?

Львівська обласна військова адміністрація у 2023 році запустила програму підтримки мікропідприємництва та релокованого бізнесу, яка частково орієнтована на заробітчан, готових вкласти заощадження у власну справу. Також діють програми підтримки будівництва житла у невеликих громадах. Ефективність цих програм поки що оцінювати зарано – вони працюють менше двох років.

Що з усього цього випливає

Населення Львівської області тримається у вузькому коридорі між трьома силами: відтоком за кордон, природним скороченням і притоком ВПО. Перша сила переважає у мирний час, друга – постійна, третя – тимчасова і пов’язана з війною. Якщо ситуація з безпекою в Україні стабілізується, частина ВПО поїде додому, і область може відчути відчутне скорочення. Якщо ні – область залишиться привабливим місцем для переселенців, але базове скорочення продовжиться.

Для мешканців це означає, що варто розраховувати на реалістичний, а не на песимістичний сценарій: область не спорожніє, але й не повернеться до 2,7 мільйона найближчим часом. Головне практичне питання для тих, хто планує залишатися, – чи є у їхній громаді або районі робота, освіта і медицина того рівня, який влаштовує. Саме це визначає реальну якість життя, а не статистичні цифри, які зараз дуже мінливі.

Читайте також:

• Бравада та її вплив на наше повсякденне життя: де межа між сміливістю та ілюзією
• У Києві третій день мітингують біля театру Франка з вимогою повернути Федорова