Національна розвідувальна служба Південної Кореї (NIS) 30 вересня 2026 року на брифінгу для парламентського комітету з питань розвідки повідомила, що саме українська сторона на початкових етапах переговорів першою порушила питання суворої конфіденційності щодо передачі двох північнокорейських військовослужбовців. Про це розповів депутат від опозиційної Партії народної влади Ю Йон Ха, присутній на закритому засіданні.
Що пояснили в NIS
За словами Ю Йон Ха, українська сторона посилалася на побоювання щодо можливого впливу публічності на майбутні переговори про обмін військовополоненими. NIS співпрацювала з Міністерством закордонних справ Південної Кореї щодо репатріації, а сторони через кілька каналів домовилися зберігати передачу в таємниці, виходячи зі спільного розуміння про конфіденційність. Водночас розвідці невідомо, чи існувала аналогічна домовленість між лідерами двох країн.
Контекст публічних заяв
23 вересня президент України Володимир Зеленський під час Генеральної Асамблеї ООН заявив про передачу Сеулу двох військовополонених із КНДР. 24 вересня президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення, назвавши репатріацію «надзвичайно делікатним» питанням. Радник президента України Дмитро Литвин заперечив існування такої домовленості, а Сеул заявив, що український уряд сам наполягав на конфіденційності, побоюючись внутрішньої критики через втрату можливості обміняти північнокорейських полонених на українських.
Залишити відповідь