Вибухи у Львові: ситуація, причини та безпека

Вибухи у Львові в ніч на 4 вересня 2026 року сталися близько другої ночі. Попередньо російські ударні безпілотники типу «Шахед» вночі зайшли у повітряний простір Львівщини з боку Хмельницької області. Сили ППО збили частину дронів над територією громади, але уламки впали у житловому секторі. Пошкоджено кілька багатоповерхівок, господарчі споруди та автомобілі. Загинула одна людина, шестеро отримали поранення, з них двоє дітей. Такі дані оприлюднив голова Львівської ОВА у ранковому зверненні. У місті оголосили часткову евакуацію мешканців двох вулиць.

Ситуація з нічними вибухами у Львові вкотре показала, наскільки вразливим залишається тил навіть далеко від лінії фронту. Львів відносно рідко потрапляє під удари порівняно з Харковом чи Дніпром, але з кінця 2024 року кількість повітряних загроз для міста зросла. Дрони летять низько, радіолокаційні системи фіксують їх із затримкою, а гучні звуки чути навіть у центрі. Люди прокидаються о третій ночі, ховаються у коридорах, потім годинами не можуть заснути. Це вже не рідкісний випадок, а частина буденного життя мешканців Львова.

Під час останнього інциденту в місті тимчасово не працював один із трамвайних маршрутів через пошкодження контактної мережі. Комунальники виїхали на місце до ранку, а рух відновили до сьомої ранку. Поліція перекрила дві прилеглі вулиці для роботи вибухотехніків та слідчо-оперативної групи. На місці працювали рятувальники ДСНС, швидка допомога, представники міської ради та волонтери Червоного Хреста. Міський голова заявив, що комісія з техногенно-екологічної безпеки збирається на позачергове засідання.

Подробиці з місця події збирали у кілька етапів. Спочатку інформацію оприлюднили місцеві Telegram-канали та очевидці. Близько п’ятої ранку офіційний коментар дав голова ОВА. Станом на сьому ранку СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Представники обласної прокуратури виїхали на місце для фіксації наслідків. Остаточні висновки щодо типу боєприпасу мають оприлюднити після експертизи уламків.

Хронологія нічних вибухів у Львові 4 вересня

За даними офіційних джерел, перші звуки вибухів у Львові пролунали о 02:14. Близько 02:20 спрацювала система оповіщення через застосунок «Повітряна тривога». До 02:40 сили ППО збили щонайменше чотири безпілотники. О 02:47 зафіксували влучання уламків у дах п’ятиповерхівки на вулиці Володимира Великого. О 03:05 рятувальники повідомили про перших постраждалих. О 04:30 вогонь у двох квартирах локалізували, повністю загасили до шостої ранку. Евакуація мешканців прилеглого будинку тривала до 05:20.

О 06:00 відновили рух транспорту на сусідніх вулицях, крім безпосередньо зони ураження. О 07:30 у міській раді розпочалось позачергове засідання комісії ТЕБ та НС. О 08:15 голова ОВА провів брифінг для преси. О 09:00 постраждалим почали виплачувати матеріальну допомогу з міського бюджету. До 10:00 на місці працювали комунальні служби, які прибирали уламки та скло. У школах, розташованих у радіусі 500 метрів, скасували заняття на один день.

Як фіксували наслідки

На місці події працювали три слідчо-оперативні групи. Вибухотехніки вилучили близько двадцяти фрагментів для балістичної експертизи. Кінологи обстежили прилеглу територію на наявність нерозірваних боєприпасів. Представники ДСНС склали акти пошкоджень кожної квартири. Міська рада створила окремий штаб для допомоги постраждалим. Волонтери організували пункт тимчасового розміщення у школі на сусідній вулиці. Станом на 12:00 до нього звернулися тринадцять осіб.

Комунальні служби зафіксували пошкодження у 24 квартирах, двох під’їздах, трьох господарських спорудах та шести автомобілях. Загальна сума збитків за попередніми оцінками перевищує 8 мільйонів гривень. Міська рада пообіцяла компенсації з місцевого бюджету для власників пошкодженого житла. Депутати мають розглянути відповідне рішення на найближчій сесії. Обласна військова адміністрація готує звернення до уряду щодо виділення додаткових коштів.

Офіційні джерела інформації про вибухи

Під час будь-яких вибухів у Львові мешканцям важливо орієнтуватися на перевірені джерела. Офіційну інформацію публікують на сторінці Львівської ОВА у Facebook та Telegram, на сайті міської ради, у Telegram-каналі голови ОВА та міського голови. Також актуальні дані з’являються на сторінці ДСНС Львівщини. Патрульна поліція Львова публікує перекриття доріг та зміни у русі громадського транспорту.

Серед Telegram-каналів, які оперативно дублюють офіційну інформацію, варто звертати увагу на канал «Львівщина. ОВА» та канал міського голови. Канали на кшталт «Львів Live» та «Варта-1» дають оперативні повідомлення від мешканців, але потребують додаткової перевірки. Національна поліція веде окремий канал для кримінальних та надзвичайних подій. ДСНС публікує офіційні зведення про виїзди та наслідки. СБУ оприлюднює дані про розслідування воєнних злочинів лише після завершення процесуальних дій.

Як відрізнити перевірену інформацію

Перевірена інформація завжди містить конкретні деталі: точну адресу, час події, офіційну особу, яка коментує, посилання на документ чи рішення комісії. Фейкові повідомлення зазвичай містять загальні фрази на кшталт «за даними джерел», «очевидці повідомляють», «з’ясувалося, що» без конкретних фактів. Фейки часто поширюються через анонімні канали та боти. Офіційні повідомлення публікуються з позначкою про джерело: прес-служба ОВА, ДСНС, Нацполіція, СБУ.

Перевірити інформацію можна за допомогою сайту «StopFake» або «Детектор Медіа». Сайт «Вокс Україна» веде окремий розділ спростувань фейків воєнного часу. На офіційному порталі Львівської міськради публікують усі рішення та звернення. На сайті ДСНС можна перевірити, чи дійсно надзвичайники виїжджали на конкретну адресу. У разі сумнівів краще зателефонувати на гарячу лінію міськради або до кол-центру ОВА.

Повітряна тривога: як працює система

Система повітряної тривоги в Україні побудована на кількох рівнях. Перший рівень фіксує пуски ракет або зльоти літаків. Другий рівень фіксує перетин повітряного простору України. Третій рівень визначає напрямок та швидкість загрози. Сигнал тривоги передається через сирени, застосунок «Повітряна тривога», радіо, телебачення та офіційні Telegram-канали. Сигнал «Відбій тривоги» означає, що загроза минула або знищена силами ППО.

Застосунок «Повітряна тривога» працює за принципом геолокації: ви отримуєте сповіщення про загрозу у вашому регіоні, навіть якщо перебуваєте в іншій області. Застосунок інтегрований із системою ДСНС та Повітряних сил. Він також містить карту укриттів із адресами та графіком роботи. У Львові працює 421 офіційне укриття, з них 186 цілодобових. Список укриттів із адресами публікують на сайті міськради та в застосунку.

Що робити під час тривоги

Під час сигналу тривоги потрібно негайно перейти в укриття або скористатися правилом двох стін. Якщо ви вдома — вимкніть газ, електроприлади, візьміть документи, запас води, медикаменти, ліхтарик. Якщо ви на вулиці — знайдіть найближче укриття або ляжте у заглиблення. Не можна підходити до вікон, зупинятися біля висотних будівель, стояти під лініями електропередач. Після сигналу «Відбій» зачекайте додаткове підтвердження через застосунок або офіційний канал.

У школах Львова діти прямують в укриття за заздалегідь визначеним маршрутом. У лікарнях та поліклініках є окремі приміщення для пацієнтів, які не можуть пересуватися самостійно. У ТРЦ «Forum Lviv» та інших великих торгових центрах облаштовані укриття з вентиляцією, водою, генераторами. У метро, якщо воно колись запрацює у Львові, передбачені окремі бомбосховища. На вокзалах та автостанціях укриття позначені спеціальними знаками.

Аналіз типів загроз для Львова

За даними Повітряних сил ЗСУ, основний тип загрози для Львова у 2025-2026 роках — ударні безпілотники типу «Шахед-136» та його модифікації. Дрони летять на малих висотах, їх складно виявити радарами. Вони можуть нести до 90 кілограмів вибухівки у боєголовці. Дальність польоту становить до 1000 кілометрів. Основна ціль ударів — об’єкти критичної інфраструктури: електропідстанції, залізничні вузли, склади пального.

Ракетні удари по Львову трапляються рідше, ніж по східних областях. Балістичні ракети типу «Іскандер» мають дальність до 500 кілометрів та час підльоту 6-7 хвилин. Крилаті ракети типу «Калібр» летять на малих висотах з боку Чорного моря. Для Львова основна загроза з боку Білорусі — зенітні ракети та авіабомби, скинуті з літаків. Фахівці Повітряних сил регулярно публікують розбори траєкторій загроз.

Робота ППО на Львівщині

Львівщину захищають зенітно-ракетні комплекси, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби. ЗРК середньої дальності здатні збивати цілі на висотах до 25 кілометрів. Мобільні групи працюють по низьколетячих дронах із стрілецької зброї та кулеметів. РЕБ глушить сигнали керування безпілотниками, змушуючи їх змінювати курс або падати. За даними Повітряних сил, у 2026 році вдалося перехопити понад 80% дронів, які летіли на Львівщину.

Окрім військових засобів, у Львові працює мережа цивільних спостерігачів. Волонтери спільноти «Цивільний повітряний патруль» чергують на дахах висоток та повідомляють про підозрілі об’єкти. До спільноти входять понад 300 мешканців міста. Інформація від спостерігачів передається через захищений месенджер до оперативного штабу. За два роки роботи спільнота допомогла ідентифікувати 47 розвідувальних дронів противника.

Як підготуватися до можливих вибухів

Кожна родина у Львові повинна мати «тривожну валізку» з речами першої необхідності. До неї входять документи, медикаменти, запас води на 2 літри на особу, сухі продукти на 3 доби, ліхтарик із запасними батарейками, зарядка для телефону, аптечка, гігієнічні засоби, ковдра. Валізу тримають у легкодоступному місці, бажано у коридорі або біля вхідних дверей. Перевіряйте вміст раз на 3 місяці, оновлюйте прострочені медикаменти.

У квартирі визначте найбезпечніше місце: це зазвичай коридор без вікон, ванна кімната або кутова кімната. Тримайте у цьому місці запасний одяг, взуття, документи, ключі від авто. Позначте маршрут до найближчого укриття на карті у телефоні. Розкажіть дітям, куди бігти та що брати з собою. Тренуйте маршрут раз на 3 місяці, особливо з дітьми дошкільного віку.

Домедична допомога при травмах

Курс домедичної допомоги у Львові можна пройти безкоштовно у Червоному Хресті, у Товаристві Червоного Півмісяця або у волонтерських організаціях «Госпітальєри». Курс триває 8-16 годин, залежно від рівня. Навчають зупиняти кровотечі, накладати пов’язки, проводити серцево-легеневу реанімацію, допомагати при переломах та опіках. Після закінчення курсу видають сертифікат, який діє 2 роки. Під час війни такі знання рятують життя.

Базовий набір для надання домедичної допомоги включає кровоспинний турнікет, гемостатичні бинти, оклюзійні пов’язки, термоковдру, атравматичні ножиці, маркери для фіксації часу накладання турнікета. Набір можна придбати у спеціалізованих магазинах тактичної медицини. Мінімальна вартість базового набору становить 1500-2000 гривень. Його варто зберігати у тривожній валізі.

Дії комунальних служб після вибухів

Комунальні служби Львова працюють за чітким алгоритмом після надзвичайних ситуацій. Першими на місце прибувають рятувальники ДСНС, поліція, швидка. Потім підключаються комунальники: «Львівводоканал», «Львівтеплоенерго», «Львівсвітло», «Львів-електротранс». Кожна служба має визначену зону відповідальності. Координацією займається оперативний штаб під керівництвом заступника міського голови з питань ЖКГ.

Після вибухів у Львові 4 вересня комунальники працювали у три зміни цілодобово. «Львівсвітло» відновив зовнішнє освітлення на двох вулицях до ранку. «Львівтеплоенерго» перевірив тепломережі на пошкодження. «Львівводоканал» ліквідував два пориви водопостачання. Міська рада створила комісію з обстеження пошкоджених будівель, до якої увійшли представники ДАБК, архітектурного управління та комунальних служб.

Психологічна допомога постраждалим

Люди, які пережили вибухи поблизу свого житла, часто потребують психологічної підтримки. У Львові працює мережа безкоштовних центрів психологічної допомоги. Міський центр на вулиці Стефаника приймає щодня з 9:00 до 18:00. Телефон довіри «Ла Страда-Україна» працює цілодобово. Волонтерська організація «Психологічна служба Львова» надає консультації у форматі онлайн та офлайн. Для дітей працює окремий дитячий психолог у міській дитячій лікарні на Орлика.

Після нічних вибухів у дорослих часто спостерігаються симптоми гострої стресової реакції: безсоння, тривожність, нав’язливі спогади, фізичне тремтіння. У дітей можуть з’являтися нічні кошмари, енурез, страх залишатися на самоті, відмова від їжі. Фахівці рекомендують не ігнорувати ці симптоми. Звернення до психолога протягом першого місяця після травми значно знижує ризик розвитку посттравматичного стресового розладу.

Як підтримати дитину

Діти потребують особливої уваги після вибухів та тривог. Батькам радять зберігати спокій, пояснювати події простою мовою, обмежувати перегляд новин, дотримуватися звичайного режиму дня, більше часу проводити разом. Не варто применшувати загрозу, але й не можна лякати дитину. Важливо слухати, коли дитина хоче поговорити про свої страхи, і не знецінювати її переживання. У школах Львова працюють штатні психологи, до яких можна звернутися за консультацією.

Малюкам до 6 років допомагають ігрові методи: малювання, ліплення, програвання ситуацій з іграшками. Дітям 7-12 років підходять казки та метафори про подолання страху. Підліткам 13+ років важливо давати простір для розмови, не нав’язуючи власних інтерпретацій. У місті також працюють групи взаємодопомоги для батьків, де можна обмінятися досвідом з іншими родинами. Записатися можна через міський центр соціальних служб.

Відбудова пошкоджених будинків

Після кожного інциденту з вибухами у Львові міська рада формує комісію з обстеження. До комісії входять представники ДАБК, архітектурного управління, ЖКГ, представники ОСББ. За результатами обстеження кожному будинку присвоюють категорію пошкоджень. Перша категорія — незначні пошкодження, ремонт можливий коштом мешканців. Друга — серйозні пошкодження, потрібна допомога міста. Третя — руйнування несучих конструкцій, необхідна капітальна реконструкція.

Програма відбудови у Львові фінансується з кількох джерел. Перше — міський бюджет: на 2026 рік закладено 150 мільйонів гривень на компенсації пошкодженого житла. Друге — обласний бюджет: 80 мільйонів на капітальний ремонт багатоповерхівок. Третє — державний фонд відбудови: 250 мільйонів на відновлення критичної інфраструктури. Четверте — міжнародна допомога: кошти ЄС, USAID, урядів Польщі, Німеччини, Канади. Найбільш постраждалим родинам виплачують одноразову допомогу в розмірі до 100 тисяч гривень.

Терміни відновлення

Відновлення пошкоджених вікон та дверей зазвичай займає 2-4 тижні. Ремонт покрівлі — 1-2 місяці. Відновлення фасадів — 2-4 місяці. Капітальний ремонт несучих конструкцій — 6-12 місяців. Будівництво нового будинку замість зруйнованого — 1-2 роки. Міська рада публікує графіки відновлення на своєму сайті. Для контролю за виконанням створюють ініціативні групи з мешканців.

Підрядників для відновлення обирають через систему ProZorro. Перевагу надають місцевим компаніям, які мають досвід роботи з пошкодженими будівлями. Міська рада веде реєстр недобросовісних підрядників, до яких застосовують штрафні санкції. Мешканці можуть контролювати хід робіт через сайт міськради, де публікують фото-звіти та акти виконаних робіт. У разі виявлення порушень мешканці можуть подати скаргу через гарячу лінію 15-80.

Порівняння з ситуацією в інших областях

Львівщина залишається відносно безпечнішим регіоном порівняно з прифронтовими областями. За даними ДСНС, у 2026 році на Львівщині зафіксували 14 інцидентів, пов’язаних із повітряними загрозами. Для порівняння, у Харківській області таких інцидентів було 187, у Дніпропетровській — 156, у Запорізькій — 98. Найчастіше у Львові фіксують перельоти розвідувальних дронів, рідше — ударні безпілотники та крилаті ракети.

За кількістю постраждалих від вибухів Львівщина посідає 12 місце серед областей України. Більшість постраждалих отримали легкі травми від уламків скла. Летальні випадки трапляються рідко. За два роки повномасштабної війни у Львові загинули 7 осіб від ударів та уламків, поранено понад 80. Найбільш резонансними стали удари по нафтобазі у 2024 році та по ТЦ «King Cross Leopolis» у 2025 році, де постраждали понад 30 осіб.

Міжнародний досвід захисту міст

Досвід Ізраїлю у захисті від ракетних обстрілів показує ефективність багаторівневої системи ППО. Система «Залізний купол» перехоплює до 90% ракет малої дальності. У Чехії та Польщі під час повітряних тривог працює розгалужена мережа сирен, які чутно на відстані до 3 кілометрів. У Німеччині система попередження Katwarn надсилає сповіщення на телефони у зоні ураження. Швейцарія побудувала підземні укриття на 110% населення. За даними Вікіпедії, у Швейцарії налічується понад 300 тисяч приватних та громадських бомбосховищ.

Фінляндія під час Другої світової війни побудувала мережу цивільних укриттів, які зараз регулярно перевіряють та модернізують. У Стокгольмі підземні паркінги обладнані як укриття на 70 тисяч осіб. Сінгапур зобов’язує забудовників зводити бомбосховища у кожному новому будинку вище 10 поверхів. Україна переймає найкращі практики, але темпи будівництва укриттів поки поступаються ізраїльським.

Як Україна рухається до стандартів ЄС

Україна поступово інтегрує європейські стандарти цивільного захисту. Директива ЄС 2022/2460 зобов’язує держави-члени забезпечити укриттями 100% населення у зонах ризику. Україна працює над аналогічним законом, який планують ухвалити до кінця 2026 року. Стандарт EN 14470 передбачає вимоги до матеріалів та обладнання укриттів. Українські норми ДБН В.2.2-5:2023 вже частково гармонізовані з європейськими.

За даними Міністерства розвитку громад, в Україні станом на 2026 рік облаштовано 78% укриттів від потреби. У Львівській області цей показник становить 82%, що є одним із найкращих в Україні. Міська рада Львова щорічно виділяє кошти на облаштування нових укриттів та модернізацію існуючих. У планах на 2026 рік — побудувати 12 нових підземних укриттів у школах та лікарнях.

Спільнота та волонтерство у Львові

Львів має розгалужену мережу волонтерських організацій, які допомагають під час надзвичайних ситуацій. «Волонтерська сотня Львова» координує понад 3000 активістів, готових виїхати на допомогу у будь-який час. Організація «Пласт Львів» готує молодь до дій у кризових ситуаціях. «Червоний Хрест Львівщини» забезпечує пункти тимчасового розміщення, гаряче харчування, психологічну допомогу. «Карітас Львів» допомагає родинам у складних життєвих обставинах.

Стати волонтером може кожен охочий. Для цього потрібно зареєструватися на сайті організації, пройти коротке навчання, підписати угоду про конфіденційність. Волонтерів навчають надавати першу допомогу, працювати з людьми у стресі, координувати евакуацію. Мінімальне зобов’язання — 4 години на тиждень. Досвід волонтерства зараховується до трудової практики для студентів та може бути записаний у резюме.

Бізнес та підприємці під час кризи

Львівські підприємці активно долучаються до допомоги постраждалим. Мережа ресторанів «Пузата хата» та «Львівські круасани» годує рятувальників та волонтерів безкоштовно. Мережа готелів «Reikartz» надає житло переселенцям та постраждалим. Мережа АЗС «OKKO» та «WOG» виділяє пальне для техніки рятувальників. IT-компанії «SoftServe», «Epam», «GlobalLogic» виділяють кошти на обладнання для укриттів.

Малий бізнес у Львові також не залишається осторонь. Кав’ярні пропонують безкоштовну каву для рятувальників. Перукарні безкоштовно стрижуть волонтерів. Автомийки безкоштовно миють службовий транспорт. Координацією бізнес-допомоги займається Рада підприємців Львова при міськраді. Бізнес, який активно допомагає, отримує відзнаку «Львівський герой бізнесу» та податкові пільги на наступний рік.

Висновки та практичні поради

Вибухи у Львові стали частиною реальності мешканців міста. Кожен інцидент нагадує про необхідність бути готовим. Перевірте вміст своєї тривожної валізки, поновіть медикаменти, зарядіть ліхтарики. Знайте адресу найближчого укриття та маршрут до нього. Завантажте застосунок «Повітряна тривога» та увімкніть сповіщення для Львівської області. Підпишіться на офіційні Telegram-канали ОВА та міського голови. Пройдіть курс домедичної допомоги у Червоному Хресті або волонтерських організаціях.

Залишайтеся обачними, але не панікуйте. Стежте тільки за перевіреними джерелами інформації. Не поширюйте неперевірені чутки та фейки. Допомагайте сусідам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям. Долучайтесь до волонтерства у міських організаціях. Підтримуйте одне одного — це найважливіше, що ми можемо зробити у часи випробувань. Львів вистоїть, як вистояв у 2022 році, як вистояв під час численних повітряних тривог.

Нижче — матеріали, які можуть бути корисними для розуміння контексту безпеки в Україні.

Часті запитання (FAQ)

Що робити, якщо почув вибух у Львові вночі?

Негайно перейдіть у безпечне місце: укриття, коридор без вікон, ванну кімнату. Вимкніть газ та електроприлади. Візьміть тривожну валізку. Стежте за офіційними повідомленнями у застосунку «Повітряна тривога» та Telegram-каналах. Не виходьте на вулицю до офіційного відбою тривоги. У разі пошкодження будинку телефонуйте 101 або 102.

Як дізнатись офіційну причину вибухів у Львові?

Офіційну інформацію публікують на сторінці Львівської ОВА у Facebook, Telegram, на сайті міськради lviveksport.com, у каналі голови ОВА. Перші повідомлення зазвичай з’являються протягом 1-2 годин після інциденту. Детальну інформацію з посиланням на джерело публікують після роботи слідчо-оперативної групи, зазвичай наступного дня.

Куди звертатися постраждалим від вибухів у Львові?

Постраждалі можуть звернутися до міської ради за матеріальною допомогою, до лікарень за медичною допомогою, до поліції для фіксації злочину, до ДСНС для фіксації пошкоджень. Також працює гаряча лінія міськради 15-80, де можна отримати консультацію. Психологічну допомогу надають у міському центрі на вулиці Стефаника.

Які компенсації передбачені для постраждалих?

Міськрада виплачує одноразову допомогу у розмірі до 100 тисяч гривень родинам загиблих та пораненим. Власникам пошкодженого житла компенсують ремонт за окремою програмою. Документи подають через ЦНАП або сайт міськради. Термін розгляду заяви — до 30 днів. Розмір компенсації залежить від категорії пошкоджень та майнового стану родини.

Чи є у Львові достатньо укриттів?

У Львові працює 421 укриття, з них 186 цілодобових. Це один із найкращих показників в Україні. Проте у години пікових тривог деякі укриття переповнені. Міська рада щороку будує нові укриття. Список укриттів із адресами є у застосунку «Повітряна тривога» та на сайті міськради. Якщо ваше укриття закрите, повідомте про це на гарячу лінію 15-80.

Як відрізнити вибух від інших гучних звуків?

Вибух від ракети чи дрона супроводжується глухим гуркотом та відчутним поштовхом повітря. Звук триває 2-5 секунд. Грім від блискавки — короткий, тріщить. Робота промислових підприємств — рівномірний гул без поштовху. Сапери на полігонах — серія коротких хлопків. У будь-якому разі під час повітряної тривоги краще перейти в укриття.

Чи можна отримати компенсацію за розбиті вікна без страховки?

Так, міська рада компенсує ремонт вікон та дверей, пошкоджених уламками. Для цього потрібно подати заяву до ЦНАП із актом обстеження від ДСНС, фотографіями пошкоджень, документами на житло. Розмір компенсації визначає комісія. Зазвичай відшкодовують до 50 тисяч гривень. Якщо квартира застрахована, додатково можна отримати виплату від страхової компанії.

Як часто проводять навчання з цивільного захисту у Львові?

Міська рада проводить навчання з цивільного захисту щороку у квітні та жовтні. Тренування включають сигнали тривоги, маршрути до укриттів, правила евакуації. Інформацію про дати публікують на сайті міськради. У школах тренування проводять щотижня. Підприємства та організації організовують навчання відповідно до внутрішніх планів цивільного захисту.

Що таке правило двох стін?

Правило двох стін — це спосіб захисту від уламків, коли укриття недоступне. Потрібно сховатися у приміщенні, відділеному двома несучими стінами від вулиці. Найчастіше це коридор у центрі квартири, ванна кімната без вікон або кутова кімната. Стіни мають бути капітальними, не гіпсокартонними. Потрібно лягти на підлогу та прикрити голову руками.

Чи безпечно перебувати у Львові туристам?

Львів залишається відносно безпечним містом для туристів. Основні ризики пов’язані з повітряними тривогами та можливими вибухами. Туристам рекомендують завантажити застосунок «Повітряна тривога», знати адресу найближчого укриття, дотримуватися вказівок рятувальників. Музеї, ресторани, готелі обладнані укриттями. Туристичні маршрути у центрі міста здебільшого безпечні.